Вправи на аудіювання

Вправи на формування й удосконалення навичок аудіювання.

У системі вправ для навчання аудіювання виділяють дві основні групи вправ:

1. Вправи, що готують до аудіювання.

2. Вправи в аудіюванні текстів.

Вправи, що готують до аудіювання.

При виконані вправ, що готують до аудіювання текстів, в учнів формуються навички сприйняття на слух мовленнєвих одиниць на рівні речень та над фразових єдностей. Сюди зазвичай включають наступні види вправ:

1. Вправи на визначення граматичних орієнтирів. Вміння визначати синтаксичні функції слів у реченнях допомагає розумінню тексту в цілому. Найбільша інформативність закладена в підметі, присудку та додатку, тому необхідно в першу чергу навчити учнів знаходити ці члени речення, а також автоматично розпізнавати інші граматичні орієнтири.

2. Вправи на здогадку про значення незнайомих слів.

3. Вправи на розуміння речень, що містять незнайомі слова, які не впливають на розуміння смислу висловлювання. Для успішного аудіювання необхідно сформувати вміння розуміти на слух текст навіть за наявності незнайомих слів. Учні повинні вміти ігнорувати незнайомі слова, які не є ключовими, тобто не несуть основної смислового навантаження. Це можуть бути обставини часу, місця, означення тощо.

4. Вправи на антиціпацію (прогнозування). Особливу роль в удосконаленні механізмів аудіювання відіграє механізм антиціпації, що дозволяє виділити вправи на антиціпацію в окремий вид. Більша їх частина представлена у звукозапису. Фонограма допомагає обмежити час мовленнєвої діяльності на учнів, автоматизувати їх мовленнєві дії та забезпечити їм ключ.

5. Вправи на виділення різноманітних категорій смислової інформації:родової категорії; категорії часу; категорії місця; категорії причини тощо.

6. Вправи на визначення різних видів зв'язків між реченнями.

7. Вправи на визначення основної думки в групі речень.

За допомогою цих вправ розвивається вміння розуміти на слух понад фразові єдності.

8. Вправи на розвиток аудитивної пам'яті, аудитивної уваги [32, c.94].

Вправи в аудіюванні текстів.

Вправи цієї групи призначені для розвитку умінь безпосередньо розуміти та осмислювати аудіотексти.

Розуміння як центральна ланка механізму аудіювання – активний процес чуттєвого та логічного відображення реальної дійсності, закодованої засобами мови та зміненої в свідомості мовця, а потім (в результаті розуміння) – в свідомості слухача. В процесі розуміння мовлення логічно виділяються два боки:

-        об'єктивний, що відображає структуру мовлення;

-        суб'єктивний, що моделює цю структуру в свідомості слухача.

Розвивати в школярів навички розрізнення звукової форми слова, аналізу звуків, їх диференціації, формувати вміння аналізу звуків мови, розвивати уважність, здібність сприймати слова з голосу і визначати їх фонетичні особливості допомагають вправи на диференціацію звукової форми слова.

1. Приклад вправи. Визначити, який звук змінюється, додати слово у ряд, замінивши відповідний звук.

нора- гора- (кора); сир- тир- (мир);

галка- гілка- (голка); зірка-дірка-(нірка).

2. Вправи, спрямовані на вміння аналізувати звуки, розвиток уважності, здібність сприймати слова з голосу і визначати їх фонетичні особливості.

Наприклад: Послухайте слова, змініть у словах один або два звуки так, щоб утворилось нове слово: Лис- (лось, ліс); вага- (нога,вата); рулет- (букет, буфет); пічка-(нічка,річка).

Велике значення на уроках мови та читання мають вправи над розвитком загального поняття про будову слова та словотвір, вмінню утворювати нові слова від поданих, добирати спільнокореневі слова, і при цьому розвиваючи мовленнєву діяльність учнів та вміння логично мислити.

3. «Виконай за зразком». Прочитайте складені слова, поясніть їх значення та назвіть слова від яких вони утворилися:

Носоріг = ніс + ріг;

Косоокий = косий + око;

Паровоз = пара + возити.

Або: Складіть основи двох слів і поясніть значення утворених слів.

Зорі + падати = зорепад;

Ліс + парк = лісопарк;

Сніг + ходити = снігохід…

У ході роботи над текстом з метою усвідомлення змісту тексту учням пропонуються такі завдання:

1. Знайди, прочитай частину тексту, де автор передає своє ставлення до зображуваного.

2. Прочитай і перебудуй деформований план відповідно до тексту.

3. Прочитай текст і розмісти готові заголовки до поділеного на частини тексту.

4. Прочитай і добери уривки з тексту до ілюстрацій.

5. Прочитай частину тексту і подумай, про яку рису характеру персонажа говориться в ній.

6. Прочитай і добери до кожної частини оповідання прислів’я.

7. Ознайомся з текстами й подумай, чим вони схожі між собою.

Розуміння прочитаного є основною характеристикою читання. Воно залежить від багатьох факторів: розуміння слова, речення, цілого тексту.